Через втрату європейського ринку газу видобуток скоротився майже на 25% до 400 млрд м3 (експертні оцінки).
Трубний газ просто немає куди подіти, бо газ з родовищ, з яких газ йшов до ЄС, фізично неможливо постачати в Кітай. Потрібно будувати «Силу Сибіру 2», а це роки, да і бажання у Катаю купувати російський газ немає.
Тому газпром панічно шукає інші ринки. Газпром збільшує постачання газу на низькомаржінальні ринки Узбекистану, та хоче постачати в Казахстан. Навіть хочуть розвернути старий газогін «Середня Азія – Центр», щоб качати газ з Росії до Казахстану та Узбекистану (а може і частково в Китай). За підсумками 2023 року експорт газу в Узбекистан може досягнути 1.01 млрд м3. Сльози проти 100 млрд , які раніше йшли до ЄС. Але у Газпрома просто немає інших варіантів.
Але ціна там не європейська. За експертними оцінками Узбекистан купує газ по 160 дол за тис м3. Це десь 133 дол на кордоні РФ-Казахстан. Що дає Газпрому EBITDA 18-22 долл за тис м3. Українські видобувники газу сміялися б з такої рентабельності
Газпром дуже хоче зайти на ці ринки та начати постачати газ і кінцевим споживачам. Маю надію, що середньоазійські країни не сядуть на кремлівську газову гілку та винесуть уроки з досвіду України та Молдови.
А що нам з цього?
Газпром вже втратив значну долю ринку в ЄС. Але ще 23-25 млрд м3 постачається на дуже прибутковий ринок ЄС через Турецький Потік та Україну (15 млрд м3, а це 6 млрд доларів доходу для Газпрома).
Тому нам потрібно продовжити боротьбу за повну заборону експорту російського газу до ЄС, як трубного, так і СПГ, якого РФ поставити 33 млн тон.
Тому і транзит газу через Україну після 2024 продовжувати не варто. Це зменшить доходи Росії на 6 млрд дол. Треба боротись за заборону експорту російського СПГ до ЄС!
Зменшення доходів РФ від енергоносіїв – це основний засіб тиску на РФ з метою припинення війни.
Оригінал: