Європейські ринки дизельного пального готуються до чергового витка жорсткого дефіциту. Поєднання численних перебоїв у постачанні та геополітичних факторів штовхає світові та регіональні запаси палива до критично низьких рівнів, попереджають аналітики американського інвестиційного банку Morgan Stanley.
«Картина є безпрецедентно напруженою», — зазначили аналітики банку у своїй щотижневій записці, опублікованій Bloomberg. Згідно з їхніми моделями попиту та пропозиції, європейські комерційні запаси дизелю мають стійку тенденцію до падіння до багаторичних мінімумів уже ближче до кінця року.
Парадокс нафти та готового палива
Протягом останніх тижнів ринки готового пального, і зокрема дизельного, демонстрували динаміку, що кардинально відрізнялася від ситуації на ринку сирої нафти. У той час як ціни на нафту демонстрували певне зниження (зокрема після новин навколо тимчасового дипломатичного врегулювання між США та Іраном), маржа переробки нафтопродуктів стрімко оновлювала рекорди.
Маржа нафтопереробки (крек-спреди) для бензину та дизелю підскочила до нових історичних максимумів. Цьому сприяли три ключові фактори:
- Чергова ескалація конфлікту на Близькому Сході та загрози судноплавству.
- Запровадження Росією повної заборони на експорт дизельного пального.
- Повсюдне скорочення світових комерційних запасів палива.
Стрімке зростання маржі палива та розширення цінового спреду відносно сирої нафти свідчать про те, що глобальні ринки пального залишаються надзвичайно дефіцитними. І це попри те, що мільйонам барелів сирої нафти все ж вдалося вийти через Ормузьку протоку до початку чергового загострення.
Удар по російській нафтопереробці та стрибок цінового спреду
Маржа переробки дизельного пального в Європі злетіла до рекордного рівня — понад 60 доларів за барель. Це сталося після того, як Росія оголосила про заборону експорту дизелю з метою стабілізації внутрішнього ринку.
Внутрішня паливна криза в РФ спалахнула внаслідок серії успішних атак українських безпілотників на ключові російські нафтопереробні заводи. Втрата значної частини потужностей первинної переробки змусила Москву залишити паливо всередині країни для забезпечення власних потреб та армії, повністю перекривши експортні канали для Європи.
«На відміну від сирої нафти, ринок готових нафтопродуктів має значно менше інструментів для пом’якшення кризових явищ. Кілька великих НПЗ на Близькому Сході досі перебувають під впливом триваючих конфліктів, тоді як російські обмеження на експорт дизелю продовжують штучно стискати глобальну пропозицію», — зазначає Оле Хансен, голова стратегії на товарних ринках Saxo Bank.
Він також додав, що глобальні нафтопереробні потужності залишаються обмеженими. Це заважає збільшенню видобутку сирої нафти оперативно трансформуватися у додаткове виробництво дизелю та бензину — заводи просто не встигають усе переробляти.
Глобальний дефіцит запасів
Згідно з даними Insights Global, які наводить агентство Argus, комерційні запаси дизельного пального наразі перебувають суттєво нижче середнього п’ятирічного сезонного діапазону в усіх стратегічних хабах світу:
- У регіонах PADD 1 (Східне узбережжя) та PADD 3 (Узбережжя Мексиканської затоки) у США.
- У головному європейському хабі Амстердам–Роттердам–Антверпен (ARA).
- У великих азійських та близькосхідних розподільчих центрах у Фуджейрі (ОАЕ) та Сінгапурі.
Аналітичне розширення: Що це означає для бізнесу та споживачів?
- Стрибок інфляції через логістику: Дизельне пальне — це «кров» світової торгівлі. На ньому базується комерційний автотранспорт, залізничні перевезення та доставка вантажів морем. Здорожчання дизелю автоматично підвищує собівартість логістики будь-яких товарів — від продуктів харчування до електроніки.
- Зимові ризики для Європи: Оскільки ринок входить у період осінньо-зимового підвищення попиту з мінімальними запасами, будь-який додатковий форс-мажор (наприклад, сувора зима або технічна аварія на великому європейському НПЗ) може призвести до локальних панічних покупок та стрибків цін на АЗС.
- Конкуренція за імпорт: Європейські імпортери змушені конкурувати за обмежені дизельні потоки з Азії та США, переплачуючи за фрахт через обхідні логістичні маршрути. Це триматиме ціни високими навіть за умови стабілізації вартості сирої нафти.
За матеріалами Oilprice.com, з аналітичними доповненнями редакції
