ЄC повинний зменшити залежність від російського газу

Європа нарешті визнала свою залежність від російського природного газу, оскільки ціни продовжують зростати. Ситуація погіршиться із сертифікацією «Північного потоку-2», але ще є час змінити цю долю. – пише EuroNews

З моменту першого прокладання газопроводу в липні 2018 року «Північний потік-2» був оточений суперечками. Проект з’єднає Росію з Німеччиною через Балтійське море і забезпечить Центральну Європу 55 млрд кубометрів газу на рік.

Прихильники стверджують, що газопровід створить нові економічні можливості для Німеччини та послабить чутливість Центральної Європи до російсько-українських та російсько-білоруських відносин.

Україна має трубопровід, який доставляє газ до Центральної Європи, суперечки між Росією та цими країнами призвели до того, що Російська Федерація відключила зменшила постачання газу цим маршрутом.

Це залишило мільйони українців, білорусів та жителів Центральної Європи без газу в зимові місяці 2004, 2006 та 2009 років.

Нарешті, прихильники стверджують, що ця угода може налагодити відносини Європи з Росією. Але попереджувальні знаки навколо проекту були очевидні.

Попередження Німеччині залишилися без уваги
До будівництва «Північного потоку-2» Європейський Союз імпортував 41% природного газу з Росії. Завершений газопровід збільшив би експорт газу до Європи, зміцнивши, таким чином, енергетичну монополію Росії на європейський континент.

Це дало б росіянам додаткові важелі впливу на європейські країни, оскільки Росія могла б більш регулярно контролювати ціни та потік газу.

Нарешті, газопровід дасть Росії прямий шлях до європейського континенту. Якщо відносини погіршаться, Росія може перекрити ці трубопроводи, залишивши мільйони європейців без газу.

Різні американські та європейські чиновники застерігали Німеччину щодо її відносин з Росією. Політики, окрім державних службовців, експертів з політики та журналістів, наголосили, що «Північний потік-2» матиме серйозні наслідки для Європи.

Вони підкреслили, що Європа стане надмірно залежною від російського газу, і що це може поставити під загрозу економічну, енергетичну та національну безпеку Європи.

Боб Менендес, голова комітету Сенату США із закордонних справ, і вісім європейських колег навіть виступили із заявою, в якій закликали Німеччину скасувати проект.

Але їхні попередження були проігноровані. Адміністрація Байдена вирішила відмовитися від додаткових санкцій щодо Nord Stream 2 AG, уряд Німеччини продовжив проект, і фізичне будівництво газопроводу було завершено у вересні 2021 року.

Відхилення від Росії провини за газову кризу
Тоді Росія скоротила експорт газу до Європи. Це зниження, природно, спричинило сплеск попиту та спричинило різке зрушення цін на газ.

Кілька британських постачальників енергоносіїв зазнали краху на тлі наступної кризи цін на газ, і кілька країн ЄС намагалися мінімізувати вплив цього зростання цін.

«Газпром» також оголосив про скорочення поставок газу з Білорусі до ЄС на 70 відсотків. Експорт газу з Польщі та України до Центральної Європи також скоротився.

Але якщо Європа звинувачувала Газпром у газовій кризі, Кремль розповів іншу історію. Володимир Путін фактично звинуватив Європу, заявивши, що проблема її політики розірвання «довгострокових контрактів».

Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков уточнив цей момент, стверджуючи, що Росія «виконала … всі свої зобов’язання за існуючими контрактами».

Нарешті, заступник голови Росії Олександр Новак заявив, що якщо «Північний потік-2» буде сертифікований регулятором Німеччини, то це «може охолодити різкі європейські ціни на газ». Ми вже писали про цю умовну пропозицію Путіна.

Ці аргументи слід відхилити. Нещодавня криза – це не що інше, як спроба Росії зброїти свої поставки газу до Європи.

Як ЄС може зміцнити свою руку
Рішення повільно скорочувати потік газу через українські та білоруські трубопроводи підтвердило, що Європа надмірно залежна від російського газу, і зараз страждає від наслідків.

Але не все втрачено. Якби Європа зменшила свою залежність від російського газу, це б полегшило нинішню енергетичну кризу. Є дві стратегії, які Європа могла б застосувати, щоб досягти цього.

По-перше, континент міг би диверсифікувати споживання енергії. Згідно зі статистикою ЄС, 41% природного газу блоку надходить з Росії, а 16% — з Норвегії. Ще 8% надходить з Алжиру, а 5% – з Катару.

Якщо ЄС розширить свій енергетичний ринок, купуючи природний газ у додаткових країнах, таких як Саудівська Аравія та Сполучені Штати, це диверсифікує енергетичний ринок Європи, заважаючи Росії встановити енергетичну монополію.

По-друге, Європа могла б інвестувати більше у відновлювані джерела та чисту енергію. Згідно з нещодавнім звітом, електроенергія виявляється дешевшою в країнах, які мають більше відновлюваних джерел енергії.

У цій же статті зазначається, що відновлювані джерела енергії виробляли 40% електроенергії в ЄС з січня по червень 2020 року, а викопне паливо – 34%. Іншими словами, відновлювані джерела енергії були більш ефективними та ефективними у виробництві електроенергії, ніж викопне паливо.

ЄС також раніше заявляв, що він зобов’язаний скоротити викиди вуглецю на 55% до 2030 року. Якщо Європа серйозно ставиться до цієї мети, то їй слід продовжувати працювати над зеленою енергією.

Це не тільки обмежить залежність Європи від газу, але й покращить екологію.

Холодніші зими вимагають рішучих дій
Останні події продемонстрували, що європейський континент значною мірою залежить від російського газу. Сплеск цін на газ і високий попит поставили Росію на владу, оскільки вона диктує стан енергетичного ринку.

Якби Європа зменшила свою залежність від російського газу, диверсифікувавши споживання енергії, і надалі продовжила б «зелену» енергетику, це б послабило уявлення Росії про Європу.

Але якщо Європа продовжить цей шлях, вона, безсумнівно, опиниться на милості Росії.

Особливо це буде відбуватися з наближенням зими, коли громадянам потрібно більше газу, тепла та електроенергії.

Сильна залежність від природного газу, особливо під час прогнозованої холоднішої зими, послабить як енергетичний сектор Європи, так і національну безпеку, залишаючи Росію нестримною.

ЄС не звернув увагу на попередні попередження щодо російського газу. Це призвело до нинішньої енергетичної кризи. Було б нерозумно знову ігнорувати ці попередження.

Марк Темницький – журналіст-фрілансер, який висвітлює Східну Європу, написав для The New York Times, Forbes, EUobserver, EURACTIV та Atlantic Council. Він також читав лекції про справи Східної Європи в Університеті національної оборони, Піттсбурзькому, Мічиганському та Бостонському університетах.