Починаючи з березня, Україна систематично руйнує нафтопереробну систему Росії. Це призвело до падіння обсягів переробки сирої нафти до найнижчого рівня за останні 21 рік і змусило Москву запровадити жорстку заборону на експорт бензину, авіагасу та дизельного пального.
За даними аналітичного агентства Energy Aspects, які наводить Bloomberg, на початку липня російські НПЗ переробляли в середньому 3,91 мільйона барелів сирої нафти на добу. Це на понад 1,4 мільйона барелів на добу менше порівняно з середнім показником минулого року і є найнижчим рівнем національної нафтопереробки з березня 2005 року.
За останні 100 днів Україна атакувала щонайменше 24 із 34 великих російських НПЗ, здійснивши близько 50 повітряних ударів.
Ліквідація географічного тилу: удар по Омському НПЗ
Удар по Омському НПЗ позбавив нафтопереробну систему Росії останнього безпечного притулку в тилу.
Омський завод розташований на відстані понад 2 000 кілометрів від лінії фронту. У 2024 році він переробив близько 22 мільйонів тонн нафти, що робить його найбільшим НПЗ у Росії. Внаслідок атаки було пошкоджено установку первинної переробки ЕЛОУ-АВТ-11, здатну переробляти 8,4 мільйона тонн нафти та 1,2 мільйона тонн газового конденсату на рік. Також повідомляється про пошкодження другої великої первинної установки — АВТ-10.
Довідка: Первинні дистиляційні установки — це критично важливе обладнання НПЗ, яке розділяє сиру нафту на фракції (компоненти для виробництва палива). Їх пошкодження повністю зупиняє подальший технологічний процес.
Протягом останнього часу українські дрони методично відпрацьовували по російських заводах, крок за кроком виводячи їх з ладу:
- Саратовський НПЗ повністю зупинив роботу після березневого удару.
- Кириші (один із найбільших заводів європейської частини РФ) втратив значні потужності через атаки у березні та травні.
- «Норсі» в Кстово (Лукойл) зазнав повторних ударів із пошкодженням первинної установки переробки.
- Московський НПЗ зазнав кількох атак у червні та може залишатися неробочим до кінця року.
- Під ударом опинилися також Сизранський, Новокуйбишевський, Волгоградський, Рязанський НПЗ, Танеко, Ільський, Афіпський та заводи групи «Башнєфть».
Останні нічні атаки на Афіпський НПЗ у Краснодарському краї (важливий чорноморський хаб) та комплекс «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані підтверджують: Україна не збавляє темпів. Паралельні удари по суднах в Азовському морі додатково заблокували танкерний трафік через Керченську протоку та Волго-Донський канал.
Повторні удари перетворюють ремонти на марну справу. Сили оборони України повертаються до вже пошкоджених об’єктів (таких як Московський, Сизранський НПЗ чи «Норсі») ще до того, як росіяни встигають їх відновити.
Що втратила Росія: аналіз даних Санкт-Петербурзької біржі
Через посилення атак Кремль засекретив більшість статистичних даних щодо паливного сектору. Проте реальний масштаб дефіциту демонструють торги на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі (СПМТСБ).
Дослідження видання «Медуза», яке проаналізувало 65 700 біржових угод, показує різке падіння поставок:
| Період | Середньодобові продажі бензину та дизелю (тис. тонн) | Зміна порівняно з минулим роком |
| Січень – Березень | 118 – 150 | Базовий рівень |
| Квітень | 104 | Початок падіння |
| Травень | 106 | Стабільно низькі обсяги |
| Червень | 80,3 | -38% (порівняно з червнем минулого року) |
При цьому середньозважені ціни на паливо на біржі підскочили на 37%.
Втрати на рівні конкретних заводів після атак:
- Московський НПЗ: продажі впали з 4 400 тонн на добу до всього 400 тонн після червневих ударів.
- Кириші: обсяги біржових продажів впали на 80% після травневої атаки.
- Самарська група НПЗ: втрачено 65% обсягів.
- «Норсі»: втрачено 63%.
- «Танеко»: продажі знизилися на 56%.
У червні виробництво бензину в РФ упало до 90 000 тонн на добу за мінімального літнього попиту у 110 000 тонн (деякі аналітики оцінюють поточне виробництво лише у 65% від сезонної потреби).
Раніше дефіцит бензину компенсувався за рахунок профіциту дизельного пального (у 2024 році РФ виробила 81,6 млн тонн дизелю при внутрішньому споживанні 51 млн тонн). Тепер цей “дизельний щит” повністю знищено.
Паливний дефіцит у регіонах та запуск імпорту
Намагаючись врятувати внутрішній ринок, Москва почала вводити послідовні заборони на експорт:
- Квітень: заборона на експорт бензину.
- 1 червня: заборона на експорт авіаційного гасу.
- 8 липня: повна заборона на експорт дизельного пального, яка тепер поширюється навіть на великі нафтові компанії, що мають власну сировину (раніше для них діяли винятки).
Щоб уникнути колапсу, Росія почала імпортувати готове пальне з-за кордону. Повідомляється про постачання щонайменше 60 000 тонн бензину з Індії. Поставки з Білорусі за перші 25 днів червня сягнули 141 000 тонн (це у 2,4 раза більше, ніж за весь травень). За даними Reuters, Росія шукає можливості імпортувати до 400 000 тонн бензину щомісяця.
Тим часом у регіонах РФ ситуація стає критичною:
- У Читі водії стоять у чергах на заправках по 39 годин.
- У Краснодарському краї, Іркутській та Псковській областях АЗС закриваються або відпускають пальне лімітовано.
- У Краснодарі вчителів залучали до чергувань на заправках для врегулювання черг.
Щоб захистити власні мережі АЗС, уряд РФ знизив нормативи обов’язкових продажів палива на біржі для великих гравців (Роснефть, Газпром нефть, Лукойл) з 15% до 10%. Це залишило незалежні АЗС (які становлять 65% від загальної кількості заправок у РФ) без ресурсу, змусивши їх купувати залишки палива за екстремально високими цінами.
Як українські дрони диктують світові ціни на дизель
Російський паливний бойкот став сильним ударом по світовому ринку, який вже постраждав через конфлікт на Близькому Сході та логістичні проблеми в Червоному морі.
Після оголошення Москвою заборони на експорт дизелю:
- Маржа переробки дизельного пального в Європі злетіла вище $60 за барель, оновивши історичні рекорди.
- Ф’ючерси на дизельне пальне в США продемонстрували найбільше одноденне зростання за останні чотири роки.
Такі країни, як Туреччина, Бразилія, держави Північної Африки та Центральної Азії, змушені терміново шукати заміну російському паливу в США, Індії та на Близькому Сході, вступаючи в жорстку цінову конкуренцію.
Найсильніше постраждала Центральна Азія. Поставки російського авіагасу до країн регіону та Афганістану впали на 92% у червні порівняно з травнем, а бензину — на 34%. Сусідні країни, які раніше вважали російські НПЗ безальтернативними постачальниками, тепер повністю залежать від винятків та квот, які виділяє Кремль, що сам опинився в умовах жорсткого дефіциту.
Висновки
Теоретично РФ може спробувати збільшити експорт сирої нафти, яку тепер просто немає де переробляти всередині країни.
Рано чи пізно Росія зможе відновити фізичні потужності своїх НПЗ. Проте повернути собі статус одного з найнадійніших постачальників дизельного пального у світі їй навряд чи вдасться. Світовий ринок уже почав глобальну перебудову, адаптуючись до реальності, де на російське пальне більше не можна покладатись.
[Блок для перелінкування / Корисні посилання]
- Рекомендуємо почитати: [Як санкції та технологічний імпорт впливають на ремонт російських заводів] (посилання на ваш внутрішній матеріал)
- Матеріали по темі: [Аналіз ринку нафти: нові логістичні маршрути у 2026 році] (посилання на ваш внутрішній матеріал)
